Вважалось, що на Великдень всі дива, котрі зазвичай приховані від людського ока, стають видимими. Але побачити їх можуть не всі, а лише діти, у котрих чиста і світла душа.
На Великдень у церкві часто дозволяли подзвонити у святкові дзвони всім охочим. А також можна було просити у Бога все, чого бажає душа — старенькі люди просили багато онуків, молоді дівчата гарного нареченого, а ті, хто хотіли достатку, вмивались водою із срібної посудини.
Попереду на нас чекає тиждень святкувань, що зветься Світлою Великодньою Седмицею…
Христос Воскрес, друзі!