Недільна школа
RussianUkrainian
Comments Box SVG iconsUsed for the like, share, comment, and reaction icons

🌟Різдво Христове - світле свято, з приходом якого домівки наповнюються чарами! 
Будьте щасливі! ✨
Бережіть чистоту власних душ, живіть у любові та порозумінні, а також дійте за совістю!✨

🌟Різдво Христове - світле ...

Запрошуємо дітей🥰 долучитись до занять в нашу студію петриківського розпису «Зернятко» під керівництвом Наталия Добродняк мета якої :
🍃долучити дітей до чарівно­го світу народного мистецтва, навчити прийомів виконання декоративних елементів, основ композиції та кольорознавства; збагатити уявлення дітей про симетрію, ритм, колорит; 
🍃розвивати естетичний смак, спонукати до творчого зростання та самовираження.
Під час навчання петриківського розпису діти :
🍃набувають знань, розширюють світогляд; 🍃у них формуються пізнавальні, емоційні, вольові пси­хічні процеси, розвиваються операції логічного мислення - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, збагачується мова. 
Діти засвоюють кольори, набувають уміння розташовувати елементи візерунка на площині й формі, що сприяє сенсорному розвитку.
Джерелом матеріалу для петриківського розпису є навколишня природа та твори петриківських майстрів.
Раді будемо бачити бажаючих в нашій дружній родині!
Заняття проходять кожної середи о 16 годині .
Заняття безкоштовні 
Міценатом проекту є Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського "Солідарність"

Запрошуємо дітей🥰 долучит...

У Всесвітній День Дитини хочемо нагадати, що всі діти - різні! З різними потребами, талантами, зацікавленнями. 

Любіть своїх діток такими, як вони є. Не порівнюючи з іншими (а якщо і порівнювати, то дитину - із нею ж у минулому).

Важливо бачити свою дитину такою, яка вона є. Бачити її власний прогрес. Підтримувати її у досягненні цілей, які базуються на її власних інтересах і можливостях. Щоб вона була щасливою, а не відповідала очікуванням інших людей.

Всім обіймів та порозуміння із дітками💕

У Всесвітній День Дитини хо...

Скарбничка маленького українця - Скарбничка маленького українця 
Заняття цього напрямку в жовтні були присвячені традиційній українській іграшкі ляльки-мотанки.
Дітям дуже сподобався цей блок .
Останні два заняття вони провели самі розповідаючи про ті мотанки,які їм більш за всі відгукнулися і навчаючи інших робити обереги власними руками 🥰
Діяльність центру здійснюється завдяки підтримці Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського "Солідарність"
#дітиукраїни #соціальнийпроект #українськеподвіря #мбфсолідарність #підтримка #патріот #

Скарбничка маленького українця

Скарбничка маленького укра...

В нашому Центрі дуже затишно 🥰

В нашому Центрі дуже затишн...

🤲 Сьогодні така звична для нас річ, як миття рук - це не лише один зі щоденних ритуалів, а й ефективний спосіб захистити себе від вірусів та інших респіраторних інфекцій.

💧 Як правильно мити руки?
Щоб усунути всі сліди вірусу, недостатньо просто промити руки під водою. 

Крок 1: Намочіть руки проточною водою
Крок 2: Нанесіть достатньо мила на мокрі руки
Крок 3: Протирайте всі поверхні рук, включаючи тильну сторону рук, між пальцями та під нігтями, упродовж принаймні 20 секунд
Крок 4: Ретельно промийте руки проточною водою
Крок 5: Витріть руки чистим рушником з тканини або одноразовим рушником.

Не забуваймо про правила гігієни та будьмо здорові! 

#календар #щоденник #нещоденник #щоденникнещоденник #всеосвіта #деньмиттярук

🤲 Сьогодні така звична для...

Студія тістопластики «Мукасолька»🥰

Студія тістопластики «М...

Ви ще не з нами ? 
Тоді скоріш !!!!
Ще є місця !!!
Готуємо колектив !😉
Якщо ми підняли вам настрій ставте 👍❤️!
Робіть репости !
Підтримайте нас !!!!🤗🎼💙💛
#нашидіти_україна #співачка #співак #группа #музика #🎼 #🎤 #💛💙 #лайктайм #

Ви ще не з нами ? Тоді скорі...

Сьогодні захоплення солоним тістом знову популярне.Мистецтво ліплення із солоного тіста має ще одну назву — тістопластика, або біокераміка. 
Борошно та сіль, із яких виготовляють тісто, — це природні, екологічно безпечні продукти. 
Вироби з солоного тіста досить міцні, можуть довго зберігатися й мати не лише сувенірне призначення, а й практичне.
Виготовлення виробів із солоного тіста — дуже цікавий, творчий та захопливий процес, який має на меті розвиток моторики рук і мовлення учнів як явищ, що тісно взаємопов’язані, уяви, логічного й абстрактного мислення, художніх і творчих здібностей та можливостей дітей, виховання естетичного смаку, уваги, розвиток навичок охайності.
🍂Ми раді вітати дітей в нашій студіі тістопластики «Мукасолька» кожного вівторка о 16:30.
⏰Запис у групи обов’язкова !
Група до 10 дітей !😷

Сьогодні захоплення солони...

У СВІТІ ТРАДИЦІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІГРАШКИ🥰
Студія тістопластики «Мукасолька»
Є 6 вільних місць !!!

У СВІТІ ТРАДИЦІЙНОЇ УКРАЇН...

Дякуємо батькам за те що присилаєте фото і відео наших підопічних .
Це наш Давід 🥰

Дякуємо батькам за те що пр...

Наша Неймовірно талановита Софія 🥰✨

Наша Неймовірно талановита...

Ми дуже-дуже сумуємо за нашими дітками ❤️.
За музичною групою ❤️
За театральною ❤️
За англійською ❤️
Творчими ❤️
Діти ми ❤️вас !!!
Батьки ми скучили за вами ❤️

Ми дуже-дуже сумуємо за наш...

⚠️‼️👩‍👧‍👦Мами закликають: карантин - це не канікули! 

Подбайте про безпеку своїх дітей, поясніть прості правила та забезпечте комфортне навчання вдома. А якщо бачите тривогу в маленьких очах, обов’язково поговоріть зі своєю дитиною. Будьте правильним прикладом для своїх дітей.

#ПростіРечіРятуютьЖиття

⚠️‼️👩‍👧‍👦Мами зак...

Читає Bogdan Burygin💛💙

Читає Bogdan Burygin💛💙

Ліна Костенко "Крила" – один із найулюбленіших віршів серед українців. 
У цьому творі поетеса стверджує, що духовно багата людина здатна на все, адже вона, хоч не літає, – а крила має.
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

Наша Соня .
Гарно ж читає ?

Ліна Костенко "Крила" &...

Карантин !😣
Але наші діти такі творчі,такі непосидючі,такі оптимистичні, вони не можуть без творчості сідіти три тижні !!!!!🥰
І в цей день присвячують свій час нам дорослим,які крапельку розгубилися з цим карантином!
Щоб надихнути !
Щоб підтримати !
Все буде добре кажуть вони!
Послухайте,як читає вірш Мишко 💛💙
Дякуємо батькам за дітей !
Вони неймовірні у нас !

Карантин !😣 Але наші діти т...

Сьогодні, 19 березня, свій день народження святкує геніальна українська письменниця і поетеса Ліна Костенко.
Її вірші завжди актаульні та торкаються душі.
Діти,які відвідують нашу театральну студію під керівництвом Ірина Віталіївна Сілецька підготували вірш «Крила».
Послухайте ! 
#ЛінаКостенко #Крила #Українське_подвіря #

Сьогодні, 19 березня, свій де...

❤️ - Правда вони милі !?

❤️

Правда вони милі !?

«У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. 
Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.» -писав В. Сухомлинський
Діти,які відвідують Українське Подвір'я щасливі і талановиті ! А їх успіхи ми бачимо на наших спільних заходах і зборах !! 🥰
І ми пишаємося цим !
Дякуємо нашим педагогам за любов до дітей Ірина Віталіївна Сілецьката Елизавета Янко ❤️
Дякуємо Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського "Солідарність" за підтримку молоді і можливість їх розвивати !!  🌱🙏
#teaching #theory #pedagogy #сухомлинський #педагогіка
#виховання #успіх #успех #music #teens #children #для_детей #interesting

«У наших школах не повин...

#ПереходьНаУкраїнську #разомзнами # - Сьогодні, в День рідної мови ми вирішили нагадати вам про флешмоб 
#ПереходьНаУкраїнську 
Попереду 9 березня - День народження Тараса Григоровича Шевченка.
Це чудова нагода розповісти всім свою історію незламної любові до нашої мови!
Ми пропонуємо до 9 березня громадянам Дніпра та інших міст викладати історії про їх ставлення до української мови, про те як вони почали говорити українською, про їх відчуття, коли до них звертаються українською.
Це може бути відео, може бути просто історія з фото.
Найцікавіші історії учасників ми опублікуємо у себе на сторінці та визначимо 3 переможців, яких уже чекають призи від Духовно -культурного центру «Українське подвір’я»!
А для натхнення ми публікуватимемо час від часу роздуми наших найменших вихованців.
Тож не задумуйся - #ПереходьНаУкраїнську

#ПереходьНаУкраїнську #разомзнами #

Сьогодні, в День рідної мов...

Тепер у нас справжній дітячий рай )))

Тепер у нас справжній дітяч...

Дякуємо Олеже і діти  !!!

Дякуємо Олеже і діти !!!

Олег Василенко

Олег Василенко

«Червоне намисто»
Рік: 2016.
Це короткометражний український фільм може подивитися і доросла людина і кожна дитина. 
Сюжет стрічки базується на реальній історії 7-річної дівчинки Антоніни, яка пережила випробування голодом у 1932-1933 роках. Вона рано подорослішала і зрозуміла межу між життям і смертю. 
Дякуємо Tanya Kondrashevskaya за можливість подивитися нам  цей фільм .

«Червоне намисто» Рік...

Казкотерапія сприяє розвитку у дошкільників:
•   активності;
•   самостійності;
•   емоційності;
•   творчості;
•   зв'язного мовлення.

Казкотерапія сприяє розвит...

Запрошуємо діток від 5 років у неділю об 11 годині на МК по виготовленню ось такої феї дівчинки та хлопчика.
Реєстрація обов’язкова

Запрошуємо діток від 5 рокі...

😇

😇

Наш Різдв‘яний  вертеп 💫

Наш Різдв‘яний вертеп ...

Кожне свято різдва Христового приносить чудові миті, незабутні хвилини щастя і благодаті. Нехай сьогоднішнє свято принесе вам виконання всіх світлих помислів і допоможе знайти свою дорогу, що веде до повної гармонії душі і тіла. Прославляйте Господа і любіть один одного!

Кожне свято різдва Христов...

Анголята 😇

Анголята 😇

Дякуємо дітям і батькам за те що ви у нас такі гірні і щірі !!!!❤️❤️❤️❤️
Дякуємо Елизавета Янко за любов до дітей !

Дякуємо дітям і батькам за ...

Наші діти найкращі !!!
Приєднуйтеся і ви до нашої команди !!!!

Наші діти найкращі !!! Приєд...

Дніпровське МУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і наши вихованці сьогодні творили надзвичайно гарне відео 🌟✨🥰
#ДСНС_ДНІПРО #діти#українське_подвіря #

Дніпровське МУ ГУ ДСНС Укра...

Сьогодні діти нашого Духовно -культурного центру «Українське Подвір’я» виступили перед парафіянами та заспівали пісню «Молитва за Україну»
Ми вдячні батькам за довіру до нас і за таких чудових діточок !!!💙💛

Сьогодні діти нашого Духов...

Почали

Почали

Готуємося до свята ✨✨
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️

Готуємося до свята ✨✨ ❤️...

Ми пропонуємо безкоштовні заняття англійською мовою  для дітей різного віку .
Ми обираємо кращі навчальні програми для дітей, щоб уроки англійської  мови для дошкільнят і школярів були природними та легкими.
У нашому центрі Ваша дитина має унікальну можливість вивчати англійську мову природним шляхом – через ігри, забави, співи, танці і малювання. Найбільшою мотивацією до навчання є ігри, квести, майстер-класи, свята, конкурси та можливість практикувати англійську мову з однолітками.

Ми пропонуємо безкоштовні ...

Старша група #Мистецький_хаб_вишивка  #

Старша група #Мистецький_ха...

Завдяки старанням нашої неперевершеної Anna Karpechenkova ваши дітки вже будують діалог 🥰

Завдяки старанням нашої не...

Музика - це якась постійність в нашому житті. Чуєш пісню і відразу згадуєш певний момент, місце або навіть людину. Світ змінюється, а пісня залишається, як і твій спогад. І це дивно.
#українськеподвіря #соціальнийпроект #дітячізаняття #

Музика - це якась постійніс...

Ви ще не з нами ???
Приєднуйтеся швидше !!!!
Ми розкриємо творчий потенціал Вашої дитини!
Музична студія запрошує на заняття 
Середа 17:00
Субота  12:00
Театральна студія запрошує на заняття 
Субота 
10:30 малюки 
12:00 старша група 
#музичне_мистецтво #розвиток #розвитокдітей #дніпро #деткиконфетки #дети #діти #голосдіти #дітиукраїна #україна #

Ви ще не з нами ??? Приєднуйт...

🥰Даринка одна із наймолодших учнів Елизавета Янко Музична студія ❤️
Ми розкриємо творчий потенціал Вашої дитини!
🍃Музична студія запрошує на заняття 
Середа 17:00
Субота  12:00
🍃Театральна студія запрошує на заняття  
Субота 
10:30 малюки 
12:00 старша група

🥰Даринка одна із наймолод...

🍃Музична студія запрошує на заняття 
Середа 17:00
Субота  12:00
🍃Театральна студія запрошує на заняття  
Субота 
10:30 малюки 
12:00 старша група

🍃Музична студія запрошує ...

Що ви знаєте про рідне місто ? Мало .
А воно зберігає багато таємниць 🧐!
#екскурсіі #містом #дніпро #українськеподвіря #соціальнийпроект #

Що ви знаєте про рідне міст...

#екскурсіі #містом #дніпро #українськеподвіря #соціальнийпроект #

#екскурсіі #містом #дніпро #...

Всі знають що творчість вона дає крила людині,а музика вона переносе її в інший вимір 🍃
Сьогодні кожної середи і субботи у нас проводить занняття #Музична_студія # запрошуємо і ваших дітей приєднатися до нашого колективу !!!🥰
✅Середа 17:00
✅Суббота 12:00

Всі знають що творчість вон...

А ви знаєте що то за будівля на задньому фоні ?

А ви знаєте що то за будівля...

Курс #народознавство # 
Кожної субботи 10:00
Бескоштовно екскурсії по місту ,лекції !
Ми все зробили щоб вам було цікаво,щоб діти знали свою історію !

Курс #народознавство # Кожн...

Завантажите ще
Comments Box SVG iconsUsed for the like, share, comment, and reaction icons
19 січня - Водохреща або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

Обряд Водохреща та свячена йорданська вода
Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.

На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.

Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».

Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.

Йорданські традиції
Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат...

Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — «щоб сі умила та красна була».

В місцевостях понад Дніпром було колись чимало вірувань та прикмет, пов'язаних з «Йорданню». Так, коли процесія йшла на річку, то «знаючі» люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, граки — для молодих людей, а як про¬летять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й — боронь, Боже — вмиратимуть.

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони).

Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.
В той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреща — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів».
«Моя теща, — згадує Свирид Галушка, — цілий місяць, було, і сама на річку не йшла, і інших не пускала — така була завзята проти чортів! ... Жінка не раз жартома сперечалася з нею: «Та що вони вам, мамо, зробили ті чорти — що ви на них так напосілися?» Де там!... і слухати не хотіла».

Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були».

На Слобожанщині є повір'я, що в день Водохреща буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від'їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелось, бо в посудині була вже вода: вино знову перетворилось на воду.

Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв'язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі і м'які, як тісто». Цікаво, що в західній Англії в дні Різдва Христового господині йдуть у сад і вклоняються яблуням, щоб ці дерева в наступному році щедро родили.
На колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутків» того самого села і билися навкулачки — хто кого переможе! Переможці забирали собі «орден» — хрест, вирубаний на льоду.

На Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були».

Якщо ввечері зустрінеться в лісі вовк, то треба казати: «Де ти, вовче, був тоді, як Ісуса Христа на Йордані христили?» Вовк злякається, втече і більше на очі не з'явиться.

Як бачимо, в народних віруваннях часто зустрічається згадка про вовка. Цей хижак має тотемнічне значення (тотем — тваринний або рослинний символ) не тільки в українського, а й в багатьох інших народів, в першу чергу народів Східної Європи, де вовки звичайно водяться. Колись вовки завдавали не абиякої шкоди нашим селянам, нищачи свійських тварин. Поліщуки ділять вовків на дві породи: великих — «конюхів» з сірим хутром і малих — «свинятників» з хутром темнобурим. Зоологи не визна-ють такого поділу і вважають, що це залежить від віку звіра: старші — більші і сиві, а молодші — менші й темніші. Років з пів сотні тому вовки в Україні майже зникли, шкоди від них великої не було, а під час останньої війни, взимку 1942-го року, їх з'явилося знову багато, і вони як і колись, завдавали значної шкоди.

У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками. У Буковині довго зберігався звичай серед парубків — співати величальних пісень у хаті господаря:

Гей, ти, пане господарю,
В тебе в дворі, як у раю:
В тебе верби груші родять,
В тебе дочки в злоті ходять,
В тебе сини в царя служать,
Царевочку собі дружать,
В царя дочку заручили
Та й додому пригостили.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в дворі, як у раю:
В тебе воли половії,
В тебе плуги золотії,
В тебе двори все кедрові,
В тебе столи калинові,
На них скати все ллянії,
На них блюда циновії.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в полі, як у раю:
В тебе лани, як загаї,
В тебе хліби, як Дунаї,
На них жита, як жар, ситі,
А пшениця — як столиця,
В тебе вівси жубровії,
А ячмені золотиї.
Гей, ти, пане господарю,
 В тебе в колі, як у раю:
В тебе коні все турецькі,
В тебе зброї все стрілецькі,
В тебе воли, як стодоли,
А корови, як бороги,
В тебе вівці гори вкрили,
В горах зруби без рахуби.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в скринях, як у раю:
В тебе скрині кованиї,
В них червоні небранії,
В тебе шуби соболеві,
Горностаї королеві,
А жупани — як у пана,
А контуші всі в кожусі.
Гей, ти, пане господарю,
Щасти, Боже, із Йорданом,
І з водицев, і з царицев,
З усім домом, з усім добром,
І з твоєю дружиною,
І з твоєю челядкою,
І з синами-соколами,
І з дочками, як чічками.
Господарю, як королю,
Щасти, Боже, з усім двором,
І з челядкою багатою,
І з ролями, і з ланами,
І з сусідами, і з панами,
І з Господом Христом Богом,
На здоров'я, на літ много!
Дай, Боже!

За таке привітання господар обдаровував, бувало щедрівників грішми на церкву. Береза, дякуючи господареві, каже:

«Що ми казали, аби так воно і сталося — і вам, і нам, і сему щасливому двору, і всему миру посполу. Най у вас святиться, веселиться, святая йорданськая водиця, як нині, і в рік, і від року в рік, і на цілий вік. Дай, Боже!»

У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордан» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.

Як бачимо, «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.

О. Воропай "Звичаї нашого роду".

А опісля...
Наступного після Водохреща дня (20.01) люди справляли "посвятки" - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток (20.01) вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

Після Йордану наступали кількатижневі м'ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м'ясниць наступає найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: "Великий піст усім притисне хвіст".

І ще кілька народних прикмет на Водохреща
Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.
Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.
Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.
Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.
Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.
Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.
Йде лапатий сніг - на врожай.
Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.
На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.
Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.
 

https://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha?fbclid=IwAR2AHYvZFG5QaHEpvY4ygprNFQDvZkUZJaDgSY3v1G6L34gADfR-yS5L3bY
Христос Хрестився! 💦
Бажаємо очиститися святою водою і залишатися чистими душею, здоровими духом і сильними вірою.
Будьте щасливі. Живіть в мирі!
На Гордія 16 січня - не гордіться, нагодуйте тварин і проженіть усяку нечисть
Віруючі в цей день відзначають іменини пророка Малахії, відомого за Старим завітом. 16 січня також відоме як день пам’яті Святого Гордія. Селяни в цей період намагалися оберігати худобу від пристріту, проводили відповідні обряди очищення, виготовляли амулети, наводили порядок в хліві.

Багато хто вірив, що тільки на Малахію і Гордія, 16 січня, можна вилікуватися від одержимості бісами, епілепсії та інших недуг, які могли бути пов’язані з наведенням вроку. Вважалося, якщо молитися Святому Малахії, то хвороба незабаром відступить.

Крім того, існувало вірування, згідно з яким, якщо в цей день з людини виганяли біса, то він міг вселитися в домашню тварину. Для того, щоб цього не сталося, намагалися 16 січня прибирати в хліві, годували худобу кашею, звареною на молоці, а також короваєм, який спеціально пекли до цього дня.

Для святкової вечері 16 січня господині готували страви з сиру – сирні коржики, сирники, які вважалися запорукою щастя в будинку.

У цей день згадували приказки про гордість, яка здавна вважалася пороком: “Гордим бути – дурним вважатися”, “Сатана гордився – з неба звалився!”

Народні прикмети на 16 січня:

Якщо зайці підходять до селищ, то незабаром вдарять морози

Якою буде погода на Малахія, таким і буде місяць березень – теплим або холодним

Якщо людина народилася в День Малахії, то вміє жити в гармонії з навколишнім світом і природою. В якості оберега таким людям рекомендують носити аметист і гранат

Якщо на деревах 16 січня видно пухнастий іній, то найближчі дні будуть ясними, а дощів не передбачається

Якщо на небі в день 16 січня з’являється велика біла хмара, то незабаром почнуться хуртовини та завірюхи

Якщо зайців багато в полі – прикмета до того, що буде хуртовина і завірюха

16 січня не можна хвалитися чимось і гордитися – щоб Гордій не забрав (люди не наврочили)

На Малахію не можна доїти корову на самоті – щоб не наврочили худобину

Якщо в лісі чути тріск дерев, то незабаром вдарять тріскучі морози

Якщо весь день 16 січня йде сніг, то вночі вдарить сильний мороз

Не можна працювати на Малахію ввечері – можна накликати на себе неприємності

Якщо навколо сонця 16 січня видно кола – буде сніг і мороз

Якщо зірки яскраво сяють – чекай ясну погоду

Якщо в цей день помирає корова, значить, за прикметами, її згубила нечиста сила.Щоб уникнути цього, можна до воріт будинку прив’язати недогарок свічки в якості оберега.
Ніколи не забудемо!Героям Слава!
13 січня – Щедрий вечір, щедра кутя, Меланки:

Ще одне значне різдвяно-новорічне свято, яке годилося відзначити у сімейному колі, і на котре готували другу – щедру кутю. Колись свято Меланки було ще й останнім днем Старого року, проте його святкування перенеслося на 14 днів раніше.

Як уже мовилося, готували другу кутю, яку називали щедрою. На відміну від багатої, її вже можна було заправляти скороминою; на Поліссі, скажімо, до неї додавали смалець. Як і на святвечір, готову кутю також ставили на покуть, дотримуючись попередніх обрядів.
Окрім куті готували цілу низку інших страв, зокрема м’ясних; перевагу надавали птиці. Також обов’язковою стравою на вечері були млинці, як символ сонця.

Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальниці. Юнки, зібравшись у гурти з поетичними піснями-щедрівками відвідували сусідів, а дівчата-підлітки щедрували поодинці чи гуртом. Парубки в цей час «водили Меланку», тобто переодягненого в жіноче вбрання жартівника. З цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.

На відміну від багатої вечері, щедра була більш радісною та значно веселішою. Сівши за стіл, господар вимовляв промову, насичену щедрими побажаннями та дотепними жартами. Трапезу розпочинали кутею, нею ж і закінчували. Годилося також скуштувати усі страви.
Повечерявши, годилося почастувати також інших домашніх звірів та худобу. Винятком були лише кіт та пес – бо то гріх. Залишки від куті традиційно віддавали курям, щоб гарно неслися.
Близько опівночі, коли стихали щедрівки, молодь, зосібна дівчата, збиралася у гурти та гадали, пророкуючи свою майбутню долю. Ворожили також і старші люди, яких передусім цікавив яким буде цьогорічний урожай.

В ніч від Меланки до Василів, до сходу сонця, годилося обов’язково спалити Дідуха. Це символізувало перехід сонця на літо. Коли Дідух горів, дехто перестрибував через нього – на щастя. Попіл від «Дідуха» розсипали на тому місці, де мали садити огірки, аби добре вродили. У деяких регіонах України Дідуха спалювали значно пізніше, на голодну кутю .

Дехто вірив що цієї ночі мало рости магічне зело – «нечуйвітер». І хоча його могли знайти лише сліпі та відьми, до його пошуків долучалися всі, особливо молодь. Вірили, що знайдена містична рослина приносила своєму власнику неймовірну вдачу та здібність ставати невидимим. На жаль, будь-які деталі пов'язані із цією загадковою рослиною та особливостями її пошуку нині втрачені.

На щедрий вечір спостерігали за погодою:

- Лежить добрий сніг – на врожай гречки;
- Зоряне небо – врожай на гриби та горох;
- Багато інею на деревах – на добрий медонос;
- Сильний мороз, і падає сніжок – на врожай хліба та здоров’я людей. Бачити менше
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ

1. Найперша Конституція в світі була створена українцем Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день ним було оголошено «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

2. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської (Смоленськ, Курськ, Брянськ – слов'янськї території давніх кривичів. Якби не було старослов`янської – не було б і російської). На території України більше 32 мільйонів осіб можуть вільно спілкуватися українською мовою.

3. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

4. З точки зору лексики найближчими до української мови є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист» та ін.

6. Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.

7. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю і дуже цінні. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

8. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». Він вийшов в світ у Вільні (суч. Вільнюс) в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.

9. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

10. Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Острозька академія (1576 р.). Академія була заснована Князем Василем Костянтиновичем Острозьким. Серед випускників академії - Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. 

11. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.

12. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

13. Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

14. З дванадцяти лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051), Почаївська лавра, Почаїв, Тернопільська область (з 1833), Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірсь, Донецька область (має статус лаври з 2004) та Свято-Успенська Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), Унів (з 1898). Інші лаври: в Росії – 2, в Грузії – 1, в Польщі – 1, в Румунії – 1, в Палестині – 1, в Греції – 2.

15. Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

16. Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

17. Перша гасова лампа винайдена у Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.

18. Найглибша у світі Станція метро знаходиться у Києві – це «Арсенальна». Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.

19. Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень — це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. Зазвичай на Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів.

20. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні – Олешківська. Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон.

21. Україна входить до сімки передових виробників рослинної олії, каптоплі, цукру та свинини.

22. Географічний центр Європи знаходиться в Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат.

23. Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.

24. Україна має найбільшу в світі кількість фахівців у галузі ІТ в Європі. Більш ніж 100 тисяч українських ІТ- працівників заробляють на життя програмуванням.

25. Найбільку кількість пам'ятників у світі встановлено відомому українському поетові Тарасу Шевченку. Українському Кобзареві встановлено 1384 пам'ятники по різних куточках світу.  Це рекордний показник для діяча культури.

І ще трошки цікавого, чого ви могли не знати про Україну та українців:

Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного з загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. В 1943 р. Юрій Будяк помер в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль.

Оноре де Бальзак в 1850-му році одружився в Україні. Наречену Евеліну Ганську він повів під вінець у місті Бердичів.

Українські народні пісні спонукали багатьох композиторів до написання світових музичних шедеврів. Наприклад, в основі композиції Summertime — арії, яку написав Джордж Гершвін у 1935 р. для опери «Поргі та Бесс», однієї з найвідоміших пісень у світі — лежить українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон». Цю композицію Гершвін почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошица. Почув — і написав одне з найгеніальніших і найвідоміших джазових творінь. З моменту написання композиції її виконали безліч виконавців, але найвідомішим лишається Summertime у виконанні Луї Армстронга, Елли Фіцджеральд, а також Чарлі Паркера.

Кобзарі визнавали авторство лише Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Решта усні поетичні тексти цитувалися без вказівки авторства.

Найдавніша згадка про українську мову була в 858 році. Після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського і по праву вважають основоположником нової української мови.

В сучасній українській мові, на відміну від російської, збереглися давньослов’янські назви місяців: сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіють листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

Україна - єдина держава світу, чий герб зображено в Соборі святого Петра і Павла у Ватиканіі на іконі святого Володимира. 

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

В Україні можна почути як "співають" піски. Серед піщаної коси біля річки Лапінка поблизу Нікополя унаслідок руху вітрового потоку, виникає природне явище, що зветься "співучими пісками".

Український “Південмаш” (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічно чисті ракети-носії в світі.

У ході русифікації російськими чиновниками було спотворено безліч українських прізвищ. Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.П. Чехова ще був Чехом, і сам А.П. Чехов писав, що дід його – українець. Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних. Козаки Розуми стали Розумовськими, Чайки стають Чайковськими. Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні, де написав понад 30 творів, серед яких – опери “Коваль Вакула” (“Черевички”), “Мазепа”, пісня-романс “Садок вишневий коло хати”, дует “На вгороді коло броду” на слова Т.Шевченка.

На світлині садиба Івана Котляревського у Полтаві.
Різдвяні дива тихі ... 
Вони живуть в куточку Вашого серця, гріються надією на краще і зігрівають Ваших рідних любов'ю ... 
Бережіть себе, свій будинок, Ваше тихе щастя ... 
Ніжності Вам в ці різдвяні незвичайні дні...
СВЯТВЕЧІР (6 СІЧНЯ)

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Святвечір, 6 січняЗ давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. В цей день уся родина має бути вдома; не можна сваритися, і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита - "дідух" - і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного "дідуха"  люди прибирають ялинки. Найголовніша урочистість цього вечора - свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою зорею, бо саме в цей час народився Ісус Христос.

Чому Святвечір святкувати слід
Почати із вечірньою зорею?
Бо народився наш Ісус на світ —
І та зоря з’явилась над землею.

І це був, звісно, особливий знак,
Що свідчив про пречисте Боже диво…
Тож відзначайте ви Святвечір так,
Як і належить — гідно і красиво.

Дванадцять страв до столу. Страви ці
Пісними бути мають і непишними:
Гречана каша, риба, борщ, млинці,
Вареники зі сливами чи вишнями…

Якщо ти селянин, хай розцвіте
В тобі велика щедрість до худоби:
Скажи слова їй добрі, дай все те,
Що їй, як знаєш, дуже до вподоби.

Зібратись має повністю сім’я —
Всі будуть рік весь дружними й багатими.
Кого ж віднесла мандрів течія,
Той поза домом цілий рік блукатиме.

І на покутю ставиться кутя
Найменшеньким синочком у родині, –
Покутя там, де розпочав життя
Ісус – в кубельці, у пахучім сіні.

Він народивсь! Уже він — серед нас,
Ще крихітний, у яслах, у печері…
Ми так це ясно бачимо щораз,
Святої дочекавшися вечері…

За матеріалами: Вадим Бойко, Анастасия Стельмах. "Свята українського народу". Видавництво "Діса-Плюс", 2010, стор. 18 - 19.
Друзі !
Вітаємо  Вас з днем Святого Миколая! 
Від усієї душі хочемо  побажати, що б в житті вам зустрічалося якомога більше добрих людей. 
І що б у вашому житті було стільки любові , що вам хотілося б дарувати її оточуючим. 
Зі святом !
День Святого Миколая - хороший привід поговорити з дітьми про ДОБРО.

Це свято з церковного календаря підсилює значимість попередніх дат державного та міжнародного значення:

1 грудня - Всесвітній день добрих справ.
5 грудня - Міжнародний день волонтера.
13 грудня - день благодійності.
У ці дні святкують свій вклад у розвиток суспільства волонтерські та громадські організації, благодійні фонди. Вони діляться своїми цінностями і поширюють культуру відповідального громадянства.

У новорічно-різдвяні свята діти чекають подарунків, тож наша мета - відходити від споживацького підходу, показувати дітям, що справжні дива трапляються там, де в них вірять і допомагають їх творити. На Миколая діти часто просять на подарунок домашніх тварин. Тож сьогодні сфокусуємося на відповідальності: поспілкуємося про поводження з тваринами, про їх утримання в зоопарках та звіринцях, а також експлуатацію в цирках. У багатьох дітей є домашні улюбленці, тож вони дуже емоційно реагують на несправедливе поводження дорослих із тваринами. А щоб залишити гарний спогад про наше спілкування, кожен змайструє для себе символічну тваринку-орігамі. 
І нехай у ці символічні дні в світі стане трішки більше ДОБРА завдяки теплим дитячим серцям!
Чекаємо дітей о 17 годині !
✨ВПРАВА ДЛЯ РЕЛАКСАЦІЇ "ОЧИЩЕННЯ ВІД ТРИВОГ"

Сідайте зручніше, закрийте очі і постарайтеся уявити собі все, що я буду говорити …

Давайте зберемо мішок. Покладемо в нього все, що заважає: всі образи, сльози, сварки, смуток, невдачі, розчарування … Зав’яжемо його і вирушимо в дорогу …
Ви вийшли з дому, де ви живете, на широку дорогу …
Шлях ваш далекий, дорога важка, мішок тисне на плечі, втомилися і стали важкими руки, ноги. О-ох! Як хочеться відпочити! Давайте так і зробимо. Знімаємо мішок і лягаємо на землю. Глибоко вдихнемо: вдих (затримати 3 сек), видих (затримати 3 сек) – повторити 3 рази. Дихається легко, рівно глибоко … Ви відчуваєте, як пахне земля? Свіжий запах трав, аромат квітів наповнює дихання. Земля забирає всю втому, тривоги, образи, наповнює тіло силою, свіжістю …
Треба йти далі. Вставайте. Підніміть мішок, відчуйте – він став легше … Ви йдете полем серед квітів, стрекочуть коники, дзижчать бджоли, співають птахи. Прислухайтеся до цих звуків … Попереду прозорий струмочок. Вода в ньому цілюща, смачна. Ви нахиляєтеся до нього, опускаєте долоні в воду і п’єте із задоволенням цю чисту і прохолодну воду. Відчуваєте, як вона розтікається приємно по всьому тілу прохолодою. Усередині приємно і свіжо, ви відчуваєте легкість у всьому тілі … Добре! Увійдіть у воду. Вона приємно пестить ноги, знімає напругу і втому. Ви стрибаєте з камінця на камінець, вам легко і радісно, мішок зовсім не заважає, він став ще легшим … Різнокольорові бризки розлітаються і блискучими крапельками освіжають обличчя, лоб, щоки, шию, все тіло. Добре-е!
Ви легко перебралися на інший берег. Ніякі перешкоди не страшні! …
На гладкій зеленій травичці стоїть чудовий білий будиночок. Двері відчинені і привітно запрошує вас увійти. Перед вами грубка, можна посушитися. Ви сідаєте поруч з нею і розглядаєте яскраві язички полум’я. Вони весело підстрибують, танцюючи; підморгують вуглинки. Приємне тепло пестить обличчя, руки, тіло, ноги, … Стає затишно і спокійно. Добрий вогонь забирає всі ваші печалі, втому, смуток …
Подивіться, ваш мішок спорожнів …
Ви виходите з будиночка. Ви задоволені і заспокоєні. Ви з радістю вдихаєте свіже повітря. Легкий вітерець пестить ваше волосся, обличчя, тіло. Тіло ніби розчиняється в повітрі, стає легким і невагомим. Вам дуже добре. Вітерець наповнює ваш мішок радістю, добром, любов’ю …
Все це багатство ви несете в свій будинок. Поділіться зі своїми дітьми, рідними, друзями. (Пауза не менше 30 сек)

Тепер можете відкрити очі і посміхнутися – ви вдома і вас люблять❤️
Розглядаючи картини, підбираючи палітру, доводячи роботу до досконалості дитина вчиться розрізняти нюанси, бачити загальне і часткове, порівнювати і узагальнювати.
Головне, що дає малювання для дітей з точки зору естетичного виховання – прилучення до загальносвітової культури через образотворче мистецтво.
А ще, малювання – це потужне джерело енергії і бадьорості🎨
Завтра у п’ятницю,намалюємо янголятко на фоні нічного міського пезажу👼🌃
Чекаємо дітей о 16:00
Реєстрація обов’язкова !
Завтра о 17:00 є місце в #художнійстудії # на урок з малювання ✨ось такого зимового чуда❄️
Хто хоче пишіть !
CВЯТО КАТЕРИНИ

Свята Катерина Олександрійська з житієм, 1330 р., Італія. Донато і Григоріо Ареццо
7 грудня (24 листопада за старим стилем) християни західного, і східного обрядів вшановують день пам'яті Святої Великомучениці Катерини Олександрійської.

Великомучениця Катерина була дочкою правителя Александрії Єгипетської, отримала чудову освіту та вирізнялася надзвичайною красою і гострим розумом. Юнаки з усієї імперії просили її руки, однак Катерина не дала згоди нікому і пообіцяла вийти заміж лише за того, хто перевершить її у мудрості, походженні, красі та багатстві.

Одного разу мати Катерини, яка була таємною християнкою, відвела дочку до святого старця. Мудрець сказав дівчині, що знає юнака, кращого від неї у всьому, і порадив молитися до Богородиці, щоб побачити його. Катерина прийняла хрещення, і їй сталося видіння Богородиці з немовлям. Прокинувшись, дівчина побачила обручку у себе на руці та зрозуміла, що вона стала Нареченою Христовою. 

За переказами після цього Катерина прийшла до самого імператора, знаного гонителя християн, щоб навернути його у свою віру. Імператор був вражений красою і розумом Катерини, тож намагався спокусити її багатством і славою та відмовити від християнських переконань. Але йому нічого не вдалося. Тоді розлючений імператор наказав катувати дівчину та кинути її до в’язниці. Наступного ранку Катерину знову привели до імператора і, погрожуючи катуваннями, переконували зректися своєї віри. Коли Свята відмовилась і сміливо підійшла до ката, прилетів Ангел і розбив всі знаряддя катувань на друзки. Втретє імператор спробував вплинути на дівчину, пропонуючи їй свою руку і серце. Свята Катерина знову відмовила, а потім сама поклала голову під меч, і була страчена.

Катерину Олександрійську шанують як Святу Великомученицю і православні, і греко-католики, і католики. В Україні цей день крім суто церковного значення мав ще й народну складову, адже колись на Катерини відбувались яскраві молодіжні святкування, насичені любовними ворожіннями та сподіванням на майбутній шлюб. Свято Катерини вважалося днем «дівочої долі». Дівчата та жінки зверталися до святої з молитвою і просили її про щасливий шлюб та злагоду в сім'ї. Цікаво, що хлопці теж не лишались осторонь від обрядів – напередодні свята парубки постували в надії, що Бог пошле їм добру жінку .

Свята Катерина. Українська народна ікона
На Катерини дівчата зрізали вишневі гілочки і ставили їх у воду на вікні у хаті чи встромляли у землю на покуті. Вважалося, якщо вишня розцвітала до Різдва або Нового року — дівчина незабаром мала вийти заміж. У такий самий спосіб ворожили про здоров’я родини в наступному році. Для цього у воду ставили стільки гілочок вишні, скільки було членів сім’ї, і кожну позначали ниткою окремого кольору. Чия гілка розквітне — житиме довго і буде здоровий, чия всохне — захворіє або помре. Вишневі гілочки намагалися тримати так, щоб їх не побачив священик, адже дівчата знали, що отець сваритиметься і вірили, що гілочка може після цього всохнути.

Із вечорницями в день Катерини пов'язаний ще один стародавній звичай — «закликання долі». Дівчата збиралися в одній хаті, варили кашу із пшона та маку, а потім вночі, перед першими півнями, обгортали горщик новим рушником і прямували до воріт. Кожна із них по черзі вилазила на ворота і, тримаючи в руках горщик із вечерею, тричі вигукувала: «Доле, доле, йди до нас вечеряти!» Якщо у цей час співав півень, вважалося, що «доля обізвалася», якщо ж ні — що «Доля оглухла, не чує голосу». У с. Зятківці (Гайсинського району, на Вінниччині) долю закликали на узліссі, там вірили: «Якщо хтось відізветься далеко, то і доля далеко, а якщо близько — то і доля близько». В окремих регіонах замість «долі» закликали «судженого».

Таким чином, в українців свято Катерини було пов’язане з молодіжними вечорницями та дівочими ворожіннями. Незаміжні дівчата у цей день просили, щоб Свята послала їм доброго чоловіка і злагоду у родині.
Сьогодні вітаємо нашу гордість і найцінніше багатство України – всіх її військовослужбовців. 
Ви – наші захисники, надія і опора. Ви – хранителі спокою та мирного неба над головою. 
Прийміть вітання з найкращими побажаннями: здоров'я, світлого настрою, успіхів на всіх фронтах!
6 грудня студія Мистецький- хаб запрошує усіх бажаючих на майстер- клас по виготовленню казкової новорічної ялинки. 
Початок заняття 11.30.
Україна та світ відзначають Міжнародний день волонтера

Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках для людей похилого віку тощо.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія й рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів, повідомляє Укрінформ.

Генеральна Асамблея ООН в 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як “Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку”, закликавши їх здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Ці люди заради ближнього (в широкому розумінні цього слова) жертвували всім, чим лише могли: часом, грошима, а іноді й життям, перевернувши усталене й стереотипне “моя хата скраю”.

Війна на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.

Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.
Початок грудня багатий на приводи поговорити про ДОБРО.

1 грудня - Всесвітній день добрих справ.
5 грудня - Міжнародний день волонтера.
У ці дні святкують свій вклад у розвиток суспільства волонтерські та громадські організації, благодійні фонди. Вони діляться своїми цінностями і поширюють культуру відповідального громадянства.
Тож на занятті говоритимемо з дітьми про те, що таке ДОБРА СПРАВА і хто такий ВОЛОНТЕР? Адже в сучасному світі волонтерська діяльність поширена в усіх сферах життя: це й турбота про здоров'я людей і тварин, підтримка соціально незабезпечених родин, допомога військовим, вивчення іноземних мов, мистецькі ініціативи та багато іншого.
Тож сьогодні сфокусуємося на зоозахисній тематиці: поспілкуємося про поводження з тваринами, про їх утримання в зоопарках та звіринцях, а також експлуатацію в цирках. У більшості дітей є домашні улюбленці, тож вони дуже емоційно реагують на несправедливе поводження дорослих із тваринами. А щоб залишити гарний спогад про наше спілкування, кожен змайструє для себе символічну тваринку-орігамі. 
І нехай у ці символічні дні в світі стане трішки більше ДОБРА завдяки теплим дитячим серцям!
Сьогодні є місця в студіі  тістопластики Мукасолька !
Хто хотів потрапити приєднуйтесь !
Мудра притча про те, як навчитися бути щасливим

Ішов якось по запиленій дорозі старий і навчений життям чоловік.

Він не поспішав: то зупиниться, щоб помилуватися птахами в небі, то подивиться на польові квіти, що ростуть біля дороги.

Тут він побачив чоловіка, який йшов йому назустріч і ніс на плечах важку ношу. Одного погляду на цю людину було достатньо, щоб зрозуміти, наскільки їй важко.
– Чому ти вибрав собі шлях тяжкої праці і нескінченних стpaждань? – запитав зустрічного старий.

– Я стpaждаю не просто так! Я терплю випробування для того, щоб моїм дітям і онукам довелося жити в благополуччі і щасті, – відповів нещасний.

– Всі мої предки робили це: прадід прирікав себе на непосильну працю заради діда, дід гарував заради батька, батько тягнув лямку заради мене, а я буду терпіти страждання заради благополуччя моїх дітей.

– Скажи, а хтось із членів вашої родини взагалі був колись щасливим? – запитав мудрий мандрівник.
– Поки що ні, але мої діти і внуки вже точно стануть щасливими! – захоплено промовив бідний чоловік.

– Знаєш, є така мудрість: неграмотний нікого не може навчити читати, а заєць ніколи не виховає сокола, – промовив мудрець.

– Спочатку потрібно спробувати самому бути щасливим, і тільки потім ти сам зможеш навчити своїх дітей мистецтву щастя.
Це і буде найцінніше, що ти можеш їм залишити після себе!
21 листопада — День Гідності та Свободи!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
КОЛІР ЯК ЛІКИ

Заспокоїтися допомагає – зелений
Стабілізує настрій – салатовий
Збалансує емоції – бірюзовий
Додасть впевненості і надійності – темно зеленийПідвищить настрійю, зніме апатію, розвеселить – помаранчевий
Допоможе себе підтримати, вийти з емоційного тупика – жовтий
Креативність простимулює – лимонний
Активує бажання рухатися вперед – червоний
Підвищить працездатність, зміцнить волю – червоно-оранжевий
Додати відчуття тілесного тепла, комфорту і радості – жовто-оранжевий
Надихне і активує життєві процеси – малиновий (амарантовий)
Порадує, знизить рівень стресу, відновить після виснаження – червоно-фіолетовий (фуксія)
Додасть упевненості в собі, порушить бажання – фіолетовий
Дасть можливість зануритися в себе і подумати про сенс життя – ліловий (аметистовий)
Гармонізує, приведе до ладу «Я» – синій
Пофантазувати і зібрати свої мрії в образ допоможе – темно – синій (індиго) колір сновидінь
Надихне, дасть можливість поміркувати над ідеями, проектами, завданнями – блакитний
Полегшує сприйняття реальності, забезпечить легкість буття – рожевий
Організовує і структурує життєві процеси – чорний
Позбавить від негативних думок – білий
Перезавантажити свої статки допоможе – сірий
Очиститися від образ і розчарувань допоможе – коричневий

Вікторія Назаревич
Як батькам навчити свою дитину безпеки

Коли ви озвучуєте дитині правила безпеки, потрібно пояснити їй, чому вони важливі. Ви можете домогтися підпорядкування дитини за допомогою фрази: «Тому що я так сказала», але вона не переконає дитину у важливості того чи іншого правила. Докладіть зусиль, аби дитина усвідомила: правила потрібні не для того, щоб зробити її життя менш радісним, а для безпеки. Чим більш справедливими правила здаються дитині, тим більший шанс, що вона їх прийме і дотримуватиметься.

Не залякуйте дитину. Якщо ви не хочете, щоб дитина лазила по деревах, не варто говорити їй: «Ти впадеш і пошкодиш шию». Краще скажіть: «Ти можеш упасти, і тобі буде боляче». Якщо ви перебільшуєте можливу небезпеку, зростає і ймовірність настання одного з двох наслідків (або обох відразу):

дитина припинить вам довіряти. Вона не повірить вам, тому що розуміє: те, що ви говорите, малоймовірно;
дитина повірить вам, але виросте, маючи впевненість, що світ – це страшне місце, сповнене небезпек.
Коли дитина не дотримується встановлених правил, ви повинні дати їй зрозуміти, що її небезпечна поведінка матиме наслідки. Якщо дитина вибігає на проїжджу частину, ви мусите негайно повернути її в безпечне місце й ще раз повторити їй правило, пояснивши його причини (наприклад, сказати, що водії можуть не побачити дитину) і попередити, що так робити не можна.

Таке попередження потрібно робити лише один раз. Якщо дитина повторює небезпечну поведінку, вам необхідно встановити для неї суворі наслідки, пов'язані з потребою убезпечити дитину. Наприклад, якщо вона знову вибігла на проїжджу частину, варто відвести її додому і пояснити зв'язок між її поведінкою й наслідками: «Я попереджала тебе, що бігати проїжджою частиною не можна. Це небезпечно. Якщо ти не можеш безпечно гратися на вулиці, грайся вдома».

Коли встановлені вами правила здаються дитині справедливими і вона розуміє потребу власної безпеки, то дотримуватиметься цих правил. Вона слухатиметься вас не для того, щоб догодити вам, а тому що вважатиме встановлені вами правила власними.

Внутрішній голос

Для безпеки дитина потребує чогось більшого, ніж просто дотримання правил. Дитина має довіряти власним інстинктам щодо того, що небезпечно, а що – ні. Із вашою допомогою вона мусить розвивати свій внутрішній голос, який попереджатиме її про можливу небезпеку. Цей голос утримає дитину від ризикованих дій: сідати в машину до незнайомця, гуляти на безлюдді тощо. Тому навчіть дитину довіряти інстинктам. Щоразу, чуючи цей внутрішній голос, вона повинна прислухатися до нього.

Репетиція безпеки

Ще один спосіб розвинути в дитини інстинкти самозбереження – імітувати з нею ситуації, пов'язані з безпекою. Зробіть це в ігровій формі. Поєднуйте прості проблеми з більш складними:

Як би ти вчинив, якби незнайомець прийшов по тебе в дитячий садок і запропонував відвести додому?
Що б ти зробив, якби твій м'яч викотився на дорогу?
Що б ти зробив, якби загубився в супермаркеті й не зміг мене знайти?
Що б ти зробив, побачивши, як інша дитина впала з дерева?
Як би ти вчинив, якби інша дитина сіла на краю гірки й відмовлялася спускатися?
Що б ти зробив, розбивши склянку?
Як би ти вчинив, якби твій друг запропонував тобі зробити щось небезпечне?
Якщо дитина спантеличена вашими запитаннями, запропонуйте їй декілька варіантів відповідей на вибір.

Дитина може дати несподівані відповіді, наприклад: «Я почекаю, поки м'яч сам повернеться до мене»; «Я запропоную дитині цукерку, щоб вона спустилася з гірки» тощо.

Не смійтеся над такими відповідями дитини. Вона говорить цілком серйозно, а її відповіді співвідносні із її віком. Краще похваліть її за кмітливість й запропонуйте краще рішення, а наступного разу поставте те ж саме запитання.
З публикаціі -Розвиток дитини
ГОЛОВНИЙ УБІР -  ПАСПОРТ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ
Жінка, за українською традицією, неодмінно щодня мала бути з покритою головою. Особливо у тих випадках, коли чоловік, навпаки, мусив скидати шапку чи капелюха. Тобто в місцях найбільш сакральних: у хаті (де образи святі), церкві, на похороні.
Непокрите, розплетене жіноче волосся (як і помело) — давній знак приналежності до потойбіччя, нижньої, хаотичної, смертельної грані світу. Із розпущеним волоссям вилітали на свої шабаші відьми. Русалок уявляли дівчатками з розпущеними косами. На Русальному тижні вони просили в жінок намітки, що можна пояснити так: русалки повмирали, не відбувши обряду посвяти в дорослі члени роду, а тому не мають ні сорочки, ні намітки. Жінки розпускали волосся, коли чаклували або ворожили, тобто наближалися до антисвіту. Під час ритуалу розпущене волосся додавало його учасниці магічної сили.
Жінка — уособлення потойбічної природи, пов'язаної з водою і землею (низом), — протиставлена чоловікові, який асоціювався з вогнем, сонцем (верхом). Отже, закони поведінки визначалися особливостями цих двох начал. Вірили, що «простоволоса», непокрита жінка накликає біду. Жінка не має права «світити волосом проти святого сонця». 
ОЧИПОК
«Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок». 
                     Іван Котляревський «Енеїда».
Очіпок — головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, інколи з подовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.
Цей убір голови відомий з XIX ст. Очіпок (збірник) являв собою м'яку шапочку на підкладці, що стягувалась ззаду шнурком, щільно прилягала до голови, і волосся не вибивалось назовні.
М'які очіпки за конструкцією і способом стягування поділялись на такі види: з круговим стягуванням, з потиличним стягуванням, з пришивкою-стьожкою і зав'язками, з пришивкою-стьожкою і застібками. 
М'які збірники шили переважно з недорогих тканин: полотна, сатину, ситцю, байки. Вони складались з обідка — смуги тканини, ширина якої визначалась місцевими традиціями, а довжина дорівнювала обхвату голови; і денця — часто округлого. Обідок пришивали до денця і стягували ззаду шнурком та зав'язували або застібали. Денце могли декорувати вишивкою, мереживом, складками тощо.
Очіпки з дорогих матеріалів прикрашалися вишивкою, перлами, дорогоцінним камінням.
Старші пані поверх очіпка носили шовкову зав’язку, а зверху — тонку прозору білу намітку, оздоблену на кінцях тканням або вишивкою. 
На Київщині форма очіпка нагадує шапку, що її вбирали княгині та жінки козацької старшини. Шили очіпок із парчі, шовку або оксамиту. Очіпки бували круглі, трикутні, часом з «ріжками» зверху або з боків, а довкола викінчені однокольоровою смугою. Матеріал на очіпок брали квітчастий або гладкий, що його вишивали квітами чи листками. Колись не показували з-під очіпка навіть невеликого пасма волосся, але пізніше воно трошки виглядало спереду чи з боків.
На Полтавщині очіпок надівали на кибалку, себто на круг з пруття, обведений полотном. Вперше його надівали молодій під час весілля. На кибалку накручували довкола голови волосся, чепець натягали зверху та зав’язували ззаду. Це надавало голові поширеної форми. Хоч пізніш жінки перестали носити кибалку та поширену форму очіпка зберігали, ще й підкреслювали її, пов’язуючи поверх шовкову хустку.
Чернігівщина славилася тим, що очіпок мав підвищену циліндричну форму. Зразок було узято з клобуків черниць, котрих було багато в тих околицях. Поверх пов’язувались шовковими хустками відмінного кольору.
Слобожанщіна взяла за зразок полтавський поширений очіпок. Цікава особливість цієї околиці — шапочка „кораблик”, що залишилася з козацьких часів. Носили її найчастіше взимку. Шапочка мала завернений край, що тісно прилягав до голови; верх її був із парчі або оксамиту на підшивці, край з хутра мав зубець, часом два — спереду і ззаду, або був поділений на чотири вужчі зубці; звалася «кораблик», бо формою нагадувала вітрильники. 
НАМІТКА
«Летіли бджілоньки через сад вишневий, рано, рано!
Побачили бджоли три намітки в полі,
Що перша намітка — вишивана шовком,
А друга намітка — поснована шовком,
А третя намітка — понизана шовком». 
Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким прийнято здавна зав’язувати поверх очіпка голову заміжнім жінкам. Намітка являє собою смугу з дуже тонкого білого кужельного льняного полотна шириною 30-70 сантиметрів і завдовжки від трьох до п'яти (іноді до семи) метрів, яку певним чином зав'язують навколо голови. Було більше 30 способів пов'язування цього головного убору. Найбільш поширений - коли один кінець пропускали під підборіддям і драпірували в фалди над плечем, а другий звисав на спину. Іноді обидва кінці вив'язувати в бант, ззаду або над чолом; іноді в два банти. Перекинуті за спину кінці намітки досягали талії, а часом і землі.
Полотно для намітки ткали особливим чином: нитки качка не прибивались впритул одна до одної, тому готова тканина нагадувала щільну марлю. Полотно робили з кращих сортів льону, рідше - з конопель. Крім цього, набули поширення намітки з мусліну. Кінці полотнища прикрашалися вишивкою, мереживом, плетінням.
Дівчина вперше надягала намітку на своєму весіллі.
У весільному обряді намітка з’являється двічі: вранці перед вінчанням урочисто розплітали молодій косу, а мати пов’язувала їй білу серпанкову намітку; другий раз намітка з’являється, коли мати зустрічає зятя; нарешті, один з обрядів українського весілля називається «намі́тка свекру́сі». Коли на другий його день молоду, саджаючи за стіл, покривали наміткою, дружко, ніби прицілюючись палицею в молоду, тричі вдаряв нею по стіні, кажучи: «Поможи, Боже, лисицю застрелити»; потім кінцем палиці знімав намітку з молодої, тричі розмахував нею над головами наречених і відда¬вав свекрусі зі словами: «Нате Вам від молодої невістки гостинець». Цей обряд символізував єднання невістки зі свекрухою. Наміткою, як і рушника́ми або червоною ху́сткою з’єднували руки молодих на знак побажання щасливого життя, чистого шлюбу. 
До речі, наміткою покривали не лише наречену, а й дівчину, яка завагітніла до шлюбу і мала народити. Заміжні жінки приходили до «покритки» (так тепер називали цю дівчину у суспільстві) і пов’язували їй голову «по-заміжньому».  
Намітку дарували на родинах і хрестинах. На весільну намітку матері повитуха клала новонароджену дівчинку - це було побажанням довгих, як це полотно, років життя, і щоб малятко виросло доброю господинею.
Намітка використовувалася також у поховальних обрядах (нею оббивали труну зсередини, обгортали тіла старих небіжчиць). 
УКРАЇНСЬКА ХУСТКА - КОЗАЦЬКІЙ ОБЕРІГ
Українська хустка пов’язувалася з багатьма звичаями та обрядами українців.
За часів козаччини козаки мали власні козацькі обереги. До них належала й хустка коханої дівчини.
Поширеним був гарний звичай: як козаки вирушали у похід, то дівчата дарували своїм нареченим хустини вишиті. Вони символізували вірність у коханні. Як співається у пісні:
Дай же, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину,
Закриють очі темної ночі,
Легше в могилі спочину.
З оцима дарованими хустинами були пов’язані такі звичаї: як козаченько погибав, то мали вкривати нею його лице, щоби «хижі птахи очей не довбали, козацької крові не пивали»; як козака хоронили із почестю та шаною, то вели за труною коня, а на його сідло укладалася вишита хустина.
«Хустина» - відома поема, написана Тарасом Шевченком. У ній яскраво ілюстровано віршованою формою прощання та розлуку закоханих, обдаровування милого хустиною на добру згадку про вірну любов. Т.Шевченко писав:
«…Випровожала три поля, три милі,
Прощалися при долині.
Дарувала шиту шовками хустину,
Щоб згадував на чужині…
Ой хустино, хустиночко!
Мережана, шита.
Тільки й слави козацької –
Сіделечко вкрити».
Мандрували по світові поряд й козацька пісня, й вишита українська хустка. Й була дарована хустина як згадка про кохання та сильний оберег: ворожа куля козака не брала, берегла його від полону та зради.
Хустка є важливим ритуальним атрибутом, значення якого збережено почасти й дотепер. І тому що виткана, й тому що прямокутна, та й голову прикриває. У казці хустка стає чарівним предметом, у пісні — символізує вірне кохання, у сні означає звістку, сватання.
Вчені запевняють, що хустка білого кольору (на відміну від кольорових, різнобарвних) така ж давня, як і намітка. Білий колір хустки — найхарактерніший для українок. Такі хустки наші предки колись вишивали шовком, сріблом та золотом. Орнамент був переважно геометричним аж до XVIII ст., й тільки відтоді почали звертатися до рослинного візерунка (квіти, стебла, листя). Сам білий колір був ритуальним, святковим. Барвисті хустки були запозичені від південних слов'ян, а ті перейняли звичай носити їх від турків та персів.
Проте хустка — це атрибут заміжньої жінки. Колись дівчатам слід було ходити з непокритою головою — але зі стрічкою або у вінку, спустивши на косу кольорові стрічки (бинди). Хустки дівчата носили, захищаючись від спеки чи холоду, однак із-під хустки завжди мала визирати коса.
#художня_майстерня 
Сьогодні заняття переноситься на 16:00 ☝️
Ми малюватимо дуже незвичайного мешканця лісу 🍄)
Гриби не відносяться до рослин чи тварин, це окреме царство, про яке можна дізнатися багато цікавого✨
Є 2 місця !
Добрий день !!!!
Всі магазини вже готуються до зустрічі нового року !!! То й ми не будемо відставати !!!!!
Є декілька місць на урок в студіі тістопластики «Мукасолька»
10 цікавих фактів про українську мову
1. Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також у граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш»
Що означають стрічки в українському віночку?
Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.
Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.
Добрий ранок !
Малювання – процес, який передбачає експерименти, креативність, індивідуальне бачення предметів. 
Саме в процесі роботи над малюнком дитина вчиться сприймати свої помилки –  як шанс створити щось нове і унікальне. Такий підхід допомагає юному художнику розкритися, стати самостійним і успішним. А поки на вулиці гарна осінь ми продовжуємо малювати теплі малюнки з пухнастиками 😉🍂і запрошуємо дітей  сьогодні на заняття !
Творчість – це процес народження нового у природі чи в людині, необхідна умова інтелектуального та духовного зростання особистості.
Чи кожна дитина здатна до творчості? Безумовно. 
І шкода, що, народившись із природною здатністю творити, дитина поступово втрачає її. Нажаль, це відбувається нерідко тоді, коли вчасно не формуються творчі здібності, не знаходяться стимули для їхнього розвитку. 
Креативність і вміння творити – головні вимоги до сучасної людини, що живе у світі глобальних змін та інтеграційних процесів, надзвичайно стрімкого розвитку техніки та інформаційних ресурсів.
Тому ми націлені розвивати Ваших дітей творчо !!! Креативно !!! Різносторонньо !!!
І завтра пропонуємо зробити таке панно сьогодні на Паперопластиці о 17:30 !!!
Є два місця !
Тістопластика на жаль місць немає 🙈
ПРИТЧА ПРО СПРАВЖНЄ ЩАСТЯ

Одного разу до священика прийшла дружина небагатого селянина.
 - Отче, — сумно сказала вона, — я втомилася.  Ми працюємо не покладаючи рук, але є дні, коли крім черствого хліба нема чого дати дітям. Але найбільше я втомилася дивитися на наш убогий будинок, двір, на рвану одежу синів, стомлене обличчя чоловіка ...
Задумався священик і попросив жінку піти з ним. Він вказав на красивий будинок, в палісаднику якого гралися дітлахи.
 - Як ти думаєш, чи щаслива господиня?  - Запитав він.
- Звісно!  - вигукнула жінка.  - Яка багата садиба, як добре одягнені дітки!
Але священик попросив підійти ближче і придивитися. Тоді вона побачила матір діточок, що сиділа в тіні й гірко плакала.
 - Вона плаче, бо сліпа від народження і не може бачити своїх дітей, — сумно розповів їй отець.
Вони пішли далі. Незабаром священик показав другий будинок. Він був багатшим від першого, а на запитання жінки, чи живуть щасливі люди тут, розповів, що це була прекрасна сім'я, поки не загинув її глава.  
Тепер не проходить дня, щоб вдова не ридала за своїм чоловіком, а діти — за батьком.  
Міцно задумалася жінка і не помітила, як вони підійшли до великого двору. Тут був будинок дочки дуже багатого купця.
- Тут є багатство і ситна їжа, дорогий одяг, а всередині ручки дверей мало не покриті золотом. Але чи живе тут щастя?
На це питання священик відчинив важку хвіртку. Купецька дочка, побачивши гостей, привіталася і запросила на чай. Але яким же порожнім здався будинок парафіянці.  Тут не було дітей, не чутний голос чоловіка.
 - У мене є багатство і гарний одяг, але немає щастя, — сказала господиня. У мене немає ні чоловіка, ні дітей, і нікому готувати обід або вдягати сукні ...
Глибоко замислившись, поверталася прихожанка додому.
 - Спасибі вам!  - гаряче сказала вона священику. Я зрозуміла, якою я була нерозумною! Я втомилася дивитися на старий одяг, не знаючи, яке це щастя бачити своїх дітей! Я думала, що щастя — це жити в достатку, а виявляється, щасливий той, у кого є кому готувати обід, в чиєму будинку чути дитячий сміх!
Так часто бачимо свої негаразди, не помічаючи якими щасливими та багатими насправді ми є.
Всім доброго дня🌞
Що може бути миліше за котика?😺🐈Тільки котик, який насолоджується золотою порою😻🍁🍂 
Сьогодні , о 17:00 ми художники які виражають любов до природи та тварин малюванням🎨
Є три місця !
Діти вчаться в першу чергу у власних батьків. 
Як реагувати на проблеми, як діяти в екстрених ситуаціях, як проживати весь спектр емоцій... 
Ба навіть, як і що говорити.
Виховуймо себе, аби наші діти мали змогу відзеркалювати найкраще!

Картинка: НеБийДитину
Проходить час,що чую його кроки
Стоїть в плащі багряний листопад 
Пливуть за обрій босоногі роки
І геть вже не смакує лимонад.

Проходить час,росою на узбіччі 
Останнім яблуком на змоклому гіллі 
Проходить,зрозумівши що не вічні
Всі люди на затоптаній землі.

Проходить час...і осінь і тривога
Із запахом бордових хризантем 
А поки ще живі-хваліте Бога 
Палайте,незгасаючим вогнем.

Бо час проходить...ніяк не зупинити
Холодний день підсовує глінтвейн
І десь в душі так хочеться включити 
Повтор,вже  на старесенький дисплей.
              ©️Аліна Войтенко
Найпоширеніші квіти в петриківці це цибулька та кучерява🌼. Минулого разу дехто вчився а дехто пригадував як малювати цибульку🎨 Отже тепер ми всі вміємо зображувати кучерявку, треба тільки спробувати😃))
Юні митці, у нас є 3 вільних місця , кого чекати сьогодні, о 16:00?
Якщо хочеш, щоб тобі усміхнулися, усміхнися першим. 
Якщо хочеш, щоб до тебе ставились з любов’ю, першим проявляй любов. 
Якщо хочеш, щоб тебе розуміли, розумій іншу людину. 
Якщо хочеш щоб тебе пригостили, то спочатку сам пригости ближнього. 
Якщо хочеш щоб були добрими до тебе люди, будь добрим до них. 
Роби добрі справи на своїй життєвій дорозі і добром вони до тебе повернуться , тільки умій чекати...
Розкажіть своїй дитині про любов,
Про повагу до людей, про добрі справи.
Це у вихованні є одна з основ,
Запорука гарної сім'ї, вінець держави!
Покажіть на прикладах своїх,
Як поводитись з людьми, життю радіти.
Що дозволено — розказуйте, що гріх,
Швидко вловлюють всі ваші дії діти!
Думайте про наслідки завжди
Вчинків тих, що бачать діти вдома.
Щоб не було у подальшому житті біди,
Все робіть обдумано й свідомо!
Про добро своїй дитині розкажіть,
Болю іншим вчіть не завдавати!
Стати справжніми людьми допоможіть,
Щоби згодом ні про що не шкодувати!

© Людмила Степанишена
фото з Інтернету
Сьогодні малюємо з Наталия Добродняквеселого їжачка🎨. Це буде акварельний живопис і ми переконаємось як сильно це відрізняється від живопису гуашевими фарбами)
Прийоми створення, форми, конструктивні властивості виробів із па­перу останнім часом знаходять застосування в різних галузях діяльності людини: автомобілебудуванні, космічних конструкціях, архітектурі, ди­зайні інтер'єру та екстер'єру, упаковках товарів і продуктів.
Отже, мистецтво створення поробок із паперу дає широкі можливос­ті для розвитку творчих здібностей учнів, зокрема уміння уявляти, фан­тазувати, читати й самим виконувати схеми, шукати оптимальну форму та будову, пояснювати послідовність створення виробу, концентрувати увагу, дотримуватися чіткості й акуратності в роботі, знаходити кольо­рове вирішення. Тим більше, що під рукою завжди знайдеться аркуш па­перу, а практика й наукові дослідження показують, що навчання в гуртку допомагає успішному оволодінню знаннями з усіх предметів шкільного курсу.
В зв’язку з вище сказаним 🙃😉чекаємо дітей завтра о 17:30 на заняття гуртка Паперопластика 
Реєстрація обов’язкова 
10 місць !
Яка різниця, хто сильніший, хто розумніший, хто красивіший, хто багатший? Адже, зрештою, має значення лише те, щаслива ти людина чи ні.

© Ошо
А ми сьогодні чекаємо учнів Музичної студіі та Театральної !!!!!
Мудрість ранку:
Не вигадуй...
Не ускладнюй...
Не хвилюйся...
Народні звичаї

Свято Покрови увібрало й чимало народних звичаїв. Вважається, що до Покрови слід завершити усі польові роботи, коли зібраний і засипаний у комори урожай, а поля засіяні озиминою. Учні саме тоді вперше йшли до школи, беручи горщик пшоняної каші, щоб наука не йшла в ліс".
За станом погоди на Покрову дехто "передбачав", якою буде зима: якщо вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня – теплою. Коли не випаде сніг, то не буде його і в листопаді, якщо журавлі ще не відлетіли у вирій, то холод притримається. Покрова багата й на прислів'я і приказки: хто лежить до Покрови, то продасть усі корови; до Покрови молока давали корови, а після Покрови пішло молоко в роги корові; хто сіє по Покрові, той буде виводити взимі по корові...

У цю пору всі масово одружувалися. Після 14 вересня починалися сватання, й після всіх обрядових дійств молоді, попросивши благословення Богородиці ставали на шлюбний рушничок. Неодружені дівчата на Покрову особливо старанно просили Богородицю про омріяне заміжжя: "Свята Мати, Покровонько, накрий мою головоньку хоч ганчіркою, аби не залишалась дівкою", "Свята Мати, Покровонько, покрий землю сніжком, а мене, молодую, хустиною". Заміжні ж просили ласки у своєї заступниці, аби подружнє життя було щасливим.
По Покрові – то і по теплові. У цей день традиційно вперше затоплювали у печі. Використовували дрова з вишні чи яблуні Водночас приказувалии "Свята Покрова, покрий нашу хату теплом, а господаря добром".
Приміть щирі вітання зі святами –Днем захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці! 
Ці знаменні дати нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь,
давню історичну традицію, а тому
особливо шануються українцями.
Пресвята Богородиця вважалася покровителькою і заступницею
славного війська козацького та всього українського люду.
І сьогодні ми звертаємось до Матері
Божої з проханням про мир, добро благополуччя, про гідне і щасливе майбутнє нашого народу.
Аби на людей зійшла благодать, а
душі наповнилися любов’ю, щирістю і всепрощенням.
Сердечно бажаю вам щастя, радості,
добра та наснаги на успішні починання на користь Вітчизні.
Нехай єднає нас незгасне світло віри
і допомагає високе покровительство Пресвятої Богородиці.
Собака друг людини і ми впевнені що кожна дитина з радістю  буде рада зробити для себе такого малекого друга
Тому ми підготували для вас ось такий чудовий майстер клас.
Сьогодні о 17:30 
До зустрічі !!!!🥰
Завантажите ще

Hits: 69