"Писанкарство"

“Писанкарство”

Традиція писати писанки сягаe своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Згодом виникли символи, неначе букви тіeї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині…Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову?
Ми спробували з ученицями 1ї гімназії відтворити традиційні писанки. І вийшло дуже гарно.

"Писанкарство"
"Писанкарство"
"Писанкарство"
"Писанкарство"
"Писанкарство"
"Писанкарство"